КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги»Ми дбаємо про Ваше здоров'я

Історія розвитку

Черкаська міська лікарня №3 почала функціонувати наприкінці грудня 1977 року згідно наказу Черкаського міськздороввідділу № 130 від 26.12.1977 року.

1.01.2008р. заклад перейменовано на Третю черкаську міську лікарню швидкої медичної допомоги.

1.01.2013р. реорганізована у Комунальний заклад «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради.

З 4.01.2019 року має назву КНП «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги»..

У травні 2018 року посада «Головний лікар» змінена на посаду «Директор».

Це наймолодший, але найбільший і найпотужніший лікувальний заклад міста, який з перших днів своєї роботи узяв на себе функції лікарні швидкої медичної допомоги й ось вже понад 40 років працює в ургентному режимі цілодобово, без вихідних і святкових днів.

Будівництво міськлікарні №3 було обумовлено стрімким розвитком хімічної промисловості у Черкасах і відповідно збільшенням населення міста за рахунок інтенсивної міграції селян до наймолодшого обласного центру України (на кінець 60-х років кількість мешканців міста перевищила 200 тисяч). Існуюча мережа лікувально-профілактичних закладів не забезпечувала потреби черкасців у медичній допомозі, навіть існували черги на планову госпіталізацію.

3 жовтня 1967 року виконком Черкаської облради депутатів трудящих ухвалив рішення №600 за підписом голови облвиконкому М.Коржа «Про стан побутового обслуговування робітників тресту «Черкасхімбуд»», у якому, зокрема, наголошувалося на необхідності «…до 1 січня 1968року вирішити питання будівництва лікувального комплексу в селищі «Хімік» за рахунок дольової участі промислових та будівельних підприємств…»

30 серпня 1968 року облвиконком прийняв рішення №500 «Щодо будівництва лікарні на 600 ліжок з поліклінікою на 1200 відвідувань у м. Черкаси в районі селища Хіміків».Питання спорудження нової лікарні у Черкасах вирішувалося у Москві. У 1969 році розроблено генеральний план майбутньої лікарні. Це був типовий, сучасний на той час, проект з урахуванням усіх вимог і новітніх тенденцій щодо подібних споруд і прилеглої території.

У грудні 1974 року розпочалося будівництво лікарняного комплексу. Наприкінці 1976 року було завершено спорудження першої черги лікарні – корпусу поліклініки №3. У жовтні 1976 року прийнято спільне рішення Черкаської міської ради депутатів трудящих та виконавчого комітету №749/19-9 за підписом голови міськвиконкому В.Г. Сокоренко «Про відкриття міської поліклініки №3»… з 15 листопада 1976 року.Цього ж дня наказом №146-к Черкаського міського відділу охорони здоров’я призначено першого головного лікаря поліклініки – Рудковського Анатолія Івановича.

22 листопада 1977 року приступила до роботи перша старша медсестра поліклініки Мішкура Людмила Олександрівна.

З 1 березня 1977 року поліклініка розпочала прийом пацієнтів.

Спорудження лікарні тривало. Головний 7-ми поверховий корпус стаціонару здано до експлуатації наприкінці грудня 1977 року. 16 листопада 1977 року наказом міськздороввідділу №164-к Рудковського Анатолія Івановича призначено головним лікарем нової лікарні, до складу якої увійшла і вже діюча поліклініка.

26 грудня 1977 року видано наказ №130 Черкаського міськздороввідділу за підписом завідуючої Мураєнко Л.О. «Про відкриття міської лікарні №3», згідно якого з 29.12.1977р. у лікарні мало бути розгорнуто 150 ліжок, у т.ч. 100 ліжок терапевтичного профілю та 50 – неврологічного.

Рудковський Анатолій Іванович - досвідчений організатор охорони здоров’я, Відмінник охорони здоров’я СРСР, а згодом Заслужений лікар України, депутат місцевих рад декількох скликань. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора, Жовтневої революції, «За заслуги» третього ступенюта орденом імені М.І.Пирогова.

1977 – 1979 роки.

З середини грудня 1977 року вже почали працювати перші працівники стаціонару – техпрацівники і санітарки, які, разом з працівниками поліклініки, готували приміщення до прийому пацієнтів.27 грудня до штату стаціонару зараховано першого лікаря – завідуючу першим терапевтичним відділенням Маклашину Тамару Олександрівну. 2 січня 1978 року розпочалося формування основного штату лікарні – медпрацівників трьох перших відділень.

У лютому 1978 року на посаду головної медсестри лікарні переведено старшу медсестру поліклініки Мішкуру Людмилу Олександрівну. Вона очолювала середній медперсонал лікарні майже 30 років – до травня 2005 року. Людмила Олександрівна – медсестра вищої категорії, Заслужений працівник охорони здоров’я (єдина медсестра в області, що мала таке звання). У цьому ж місяці призначено виконуючу обов’язки заступника головного лікаря з лікувальної частини – Кашубу Зосю Максимівну.

8 лютого 1978 року було госпіталізовано першого пацієнта до першого терапевтичного (гастроентерологічного) відділення. Ця дата вважається днем відкриття лікарні.

У лютому також почали приймати хворих друге терапевтичне відділення (невідкладна терапія) на чолі з досвідченим лікарем-терапевтом Воробйовим Олександром Сергійовичем та неврологічне відділення – завідуючий Данько Володимир Костянтинович, у 1980-1984роках це відділення очолював Тимошенко Олег Йосипович. Ці два відділення працювали в ургентному режимі цілодобово.

У травні відкрито терапевтичне відділення №3 (ревматологічне) – завідуюча Слободяник Галина Петрівна. Усі ці відділення розгорнули по 60 ліжок.

На 1 липня 1978 року у стаціонарі функціонувало 240 ліжок терапевтичного профілю.

На підставі Рішення міськвиконкому №509/12-9 від 29.06.1978р. та згідно наказу міськ здоров відділу №93-к від 30.06.1978р. «Про ліквідацію лікарні швидкої медичної допомоги» з 1 липня 1978 року до складу нової лікарні переведено усі відділення розформованої лікарні швидкої допомоги та приєднано єдину у місті станцію швидкої невідкладної медичної допомоги(СШНМД), яка обслуговувала майже 260 тисяч населення Черкас та прилеглих населених пунктів, штат – 160 осіб, з двадцяти чотирьох бригад двадцять три працювали цілодобово. Заступником головного лікаря лікарні по СШНМД у 1978 – 1979 роках була Кашуба Зося Максимівна, з серпня 1979 року – Мартиненко Володимир Іванович, старший фельдшер – Волобуєв Борис Семенович.

У липні розгорнули ліжка гінекологічне відділення (для ургентних хворих) – завідуючий Джолос Микола Гаврилович, кардіологічне (інфарктне – перше і єдине у місті) на чолі з Гончаренко Маргаритою Андріївною, травматологічне відділення – завідуючий Васильченко Василь Михайлович, хірургічне відділення (хірургія №1) на чолі з відомим і шанованим у медичних колах досвідченим лікарем-хірургом Янюком Валентином Семеновичем, нейротравматологічне – завідуюча Касумова Тетяна Тимурівна, невдовзі відділення очолив Мороз Анатолій Миколайович(нейрохірургічне відділення залишалося в обласній лікарні до жовтня), відділення анестезіології-реанімації на 12 ліжок – завідуючий Яковлев Анатолій Іванович (це перше і, на той час, єдине у місті повноцінне відділення реанімації, що відповідало усім нормативним вимогам).

У липні почав працювати і оперблок на 8 операційних.25 серпня 1978 року було проведено дві перші операції під загальною анестезією – резекція шлунку з приводу виразки 12-палої кишки та апендектомія.

Усі ці відділення з перших днів працювали в ургентному режимі цілодобово.

На 1 жовтня 1978 року у лікарні розгорнуті усі, передбачені наказом, 560 ліжок.

У жовтні 1978 року переведено з обласної лікарні нейрохірургічне відділення, яке очолював один з фундаторів нейрохірургічної служби України, кандидат медичних наук Воронін Олег Васильович. 10 листопада 1978 року нейротравматологічне і нейрохірургічне відділення об’єднані в однє відділення - обласний нейрохірургічний центр на чолі з Вороніним О.В. У 1979 році ці відділення знову почали працювати як окремі підрозділи, але у складі єдиного обласного нейрохірургічного центру. Завідуючий нейрохірургією – Воронін О.В., завідуючий нейротравмою – Захарченко Сергій Миколайович. У 1986 -2002 роках едине нейрохірургічне відділення очолював Коваль В.І. – нейрохірург вищої категорії, обласний позаштатний дитячий нейрохірург, Відмінник охорони здоров’я. З 2002 року відділення нейрохірургії очолює Алексєєв С.П. – кандидат медичних наук, лікар-нейрохірург вищої категорії.

У листопаді 1978 року розпочав роботу кабінет електрофізіології мозку.

Накінець 1978 року у лікарні функціонувало 710 ліжок.

12 липня 1979 року відкрито хірургічне відділення №2 – відділення гнійно-септичної хірургії на чолі з Романенко Віктором Юрійовичем, згодом це відділення очолювали Олексієнко Антон Антонович, Піньковський Борис Олександрович, з 1994 до 2018 року – Карась Микола Федорович – Заслужений лікар України.

1 серпня 1979 року введено до експлуатації інфекційний корпус, у якому розгорнуто два відділення на 50 ліжок кожне для дітей з інфекційними захворюваннями. Очолили відділення Павлюкова Лариса Миколаївна та Рудковська Ольга Федорівна, яку незабаром змінив Подобний Анатолій Трохимович. Відділення виконували функції обласних і також працювали в ургентному режимі цілодобово без вихідних і святкових днів. Це були єдині такі відділення у місті.

1 вересня 1979 року розгорнуто перше і єдине у місті госпітальне відділення для інвалідів Великої Вітчизняної війни – завідуючий Тюльпа Сергій Андрійович.У грудні 1982 року відділення переведено, за наполегливим проханням ветеранів, до іншої лікарні – «з хімії у зелену зону».

На 1 жовтня 1979 року лікарня вийшла на повну планову (відкориговану відповідно до потреб міста) ліжкову завантаженість – 810 ліжок, з яких хірургічного профілю – 360, терапевтичного – 450. Штат лікарні – майже 1500 осіб.

З першого дня функціонування лікарні в ургентному режимі працюють 11 відділень із 14, що мають ліжка.

Одночасно з розгортанням ліжкового фонду налагоджували роботу параклінічні відділення і кабінети та адміністративно-господарча служба.

Приймальне відділення почало працювати з січня 1978 року, 1 липня відділення очолив Рогуляк Вадим Вадимович. Це було найсучасніше на той час приймальне відділення - сучасна апаратура для надання невідкладної допомоги і проведення реанімаційних заходів, обладнані протишокова палата, оглядові палати, працює радіозв’язок безпосередньо з машинами швидкої допомоги та селекторний зв’язок з структурними підрозділами лікарні.

У лютому 1978 року запрацювало рентгенологічне відділення на 8 рентгенологічних кабінетів, до складу якого увійшло вже діюче ренген відділення поліклініки. Завідуючий – Токовий Анатолій Федорович. Це було найсучасніше в місті рентгенологічне відділення.

У липні 1978 року почали працювати:

• клініко-діагностична лабораторія,до якої перейшли працівники КДЛ з лікарні швидкої допомоги та приєдналася КДЛ поліклініки. Завідуюча – Харченко Галина Олександрівна. На той час це була найсучасніша лабораторія у місті.
• відділення переливання крові – завідуючий Білоус Никифір Якович. Це було одне з кращих відділень області за обсягом заготівлі крові та з організації роботи з донорами.
• стоматологічний кабінет для обслуговування певної категорії стаціонарних хворих та медпрацівників лікарні, у якому понад 30 років пропрацювали лікарі-стоматологи Хабарова Наталія Василівна та Грицай Людмила Олександрівна.

9 серпня цього ж року розпочало роботу фізіотерапевтичне відділення стаціонару – завідуюча Ткаченко Лідія Іванівна, згодом це відділення очолила Панасенко Надія Василівна, з 2012 року відділення очолює лікар-фізіотерапевт вищої категорії Переверзева Тетяна Валеріанівна.

У серпні також відкрито кабінет функціональної діагностики (ЕКГ) – завідуюча кабінетом лікар функціональної діагностики Запорожець Таїсія Федорівна, з липня 1984 року його очолює лікар функціональної діагностики Переметчик Катерина Василівна.

З перших днів у лікарні почали функціонувати центральна стерилізаційна та автоклавна(ЦСО),кабінет (відділ) медичної статистики, кабінет саносвітньої роботи, архів медичної документації, лікарняна аптека та всі інші адміністративно-господарчі служби.

Відкриття Черкаської міської лікарні №3 вирішило, існуючу на той час, проблему доступності стаціонарної медичної допомоги, ліквідувало черги на госпіталізацію, дозволило запровадити найсучасніші методи діагностики, лікування та профілактики.

Об’єднання міської лікарні зі станцією швидкої невідкладної медичної допомоги сприяло створенню у місті єдиного центру з надання ургентної допомоги, забезпечило чітку послідовність та наступність в роботі догоспітального і госпітального етапів надання медичної допомоги, забезпечило надання екстреної кваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги постраждалим і тяжкохворим на місці пригоди, під час транспортування безпосередньо в машині швидкої допомоги і продовження лікування у профільному стаціонарі.

20 грудня 1979 року головного лікаря Рудковського А.І. переведено на посаду завідуючого Черкаським обласним відділом охорони здоров’я. У березні 1980 року лікарню очолив досвідчений організатор охорони здоров’я Ляшенко Антолій Іванович.

Березень 1980р. – липень 2004р.

Це були роки розбудови та становлення лікарні, її розвитку, найвищих здобутків, вдосконалення лікувального процесу, впровадження нових медичних технологій і нових методів господарювання, а також період реорганізацій. У ці роки лікарня стала найпотужнішим, найсучаснішим і найкращим ЛПЗ міста майже за всіма показниками.

Ляшенко Анатолій Іванович у 1975 – 1979 роках, період будівництва і початку функціонування лікарні, очолював Черкаський обласний відділ охорони здоров’я. Разом із завідуючою міським відділом охорони здоров’я Мураєнко Лідією Олексієвною долучався до вирішення багатьох питань добудови лікарні, її оснащення, благоустрою, фінансування, закупівлі обладнання, залучення кваліфікованих кадрів тощо, разом з іншими посадовцями відкривав лікарню.

Анатолій Іванович – Відмінник охорони здоров’я, Заслужений лікар України (2001р.), кавалер орденів «Знак Пошани» та Трудового Червоного Прапора, депутат місцевих рад різного рівня протягом майже 30 років поспіль, автор декількох винаходів і раціоналізаторських пропозицій у галузі медицини, Почесний доцент інституту управління персоналом, Кращий роботодавець 2001 року, мав багато інших відзнак і нагород, у т.ч. за природоохоронну роботу і особисті досягнення у спорті, художній самодіяльності тощо.

У серпні 1980 року в лікарні введено посаду заступника головного лікаря з хірургічної роботи з правами першого заступника. Займав цю посаду до серпня 1997 року досвідчений організатор, лікар-хірург вищої категорії Дашко Петро Сидорович - Відмінник охорони здоров’я, кавалер орденів «Знак Пошани» та Трудового Червоного Прапору, нагороджений Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

Заступником головного лікаря з медичної частини працювала лікар-терапевт вищої категорії, Відмінник охорони здоров’я Ахкамова Людмила Олександрівна.

На початку 80-х років ще тривали роботи з облаштування і оснащення окремих відділень стаціонару, благоустрою та озеленення території. У зв’язку із збільшенням ліжкового фонду на 110 ліжок від проектної потужності, перебудовувалися під ординаторські і кабінети холи відділень, створювалися відповідні умови праці і відпочинку співробітників, тривали роботи з оформлення внутрішнього інтер’єру.

Стаціонар і поліклініка удосконалювали свою роботу, впроваджували нові, сучасні форми і методи організації медичної допомоги.

У стаціонарі лікарні на базі відділення реанімації функціонують міські курси з підготовки молодших медичних сестер з догляду за хворими для десяти класників, на яких також навчалися і вже працюючі санітарки (викладач лікар-анестезіолог-реаніматолог Бабяк Віктор Іванович).По закінченні курсів вони отримували відповідне посвідчення, яке давало право працювати молодшою медсестрою з догляду за хворими у відділеннях реанімації та інтенсивної терапії, у штаті яких були ці посади (посади усіх інших молодших медпрацівників мали назву - санітарка). Згодом дехто із слухачів цих курсів стали не лише медсестрами, а й лікарями.

З січня 1981 року у лікарні почала працювати спеціальна медична бібліотека для медпрацівників– бібліотекар Бравова Людмила Олексіївна.

В січні 1983 року на площах госпітального відділення відкрито ревматологічне відділення №2, незабаром перейменоване у кардіологічне відділення №2, яке очолив наймолодший у лікарні завідуючий – 29-річний лікар-кардіолог Герасимюк Петро Петрович.Незабаром у цьому відділенні, вперше у Черкасах, було розгорнуто 20 нефрологічних ліжок і введено ставку лікаря-нефролога. На цій посаді понад 20 років пропрацювала Терлецька Лариса Григорівна– міський позаштатний нефролог.

Квітень 1983 року - на баланс лікарні передано гуртожиток №10 по вул. Я.Галана, майже у аварійному стані. У гуртожитку, окрім самотніх медпрацівників, продовжували мешкати родини працівників закладів культури та інших державних установ.

Жовтень 1983 року – нейротравматологічне та нейрохірургічне відділення знову об’єднані в єдиний нейрохірургічний центр на 90 ліжок, у т.ч. 15 ліжок спінальних та 10 дитячих на чолі з Вороніним О.В. Він - головний обласний позаштатний нейрохірург.

Лютий 1984 року - неврологічне відділення очолила досвідчений лікар-невропатолог вищої категорії Кулик Ніна Іванівна, яка пропрацювала на цій посаді до квітня 1996р.

У січні 1986 року на базі відділення розгорнуто 30 ліжок для хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу, а у 1987 році на базі відділення, але у складі реанімаційного відділення, організовано блок інтенсивної терапії на 3 реанімаційні ліжка з відповідним штатом (блок функціонував до 2005р.). Фактично було створено міський нейросудинний центр. Це так зване інсультне відділення було єдиним в області.

Грудень 1984 року - до складу лікарні переведено міський травматологічний пункт на чолі з досвідченим лікарем-ортопедом-травматологом Мантулою Петром Даниловичем.

У 1999 - 2005рр. завідуючим травмпунктом призначено лікаря-ортопеда-травматолога вищої категорії, що працював у травмпункті з 1992р., Роскопіна Олега Миколайовича - учасник бойових дій в Афганістані, за що має урядові нагороди. 2005-2008 роки – завідуючий лікар-ортопед-травматолог першої категорії Михайленко Олександр Миколайович, 2008- 2018рр. – лікар-ортопед-травматолог першої категорії Григор’єв Віталій Вікторович, який з листопада 2018 року займає посаду заступника директора лікарні. На даний час травмпункт очолює лікар-ортопед-травматолог Михальченко Олексій Володимирович.

До 1992 року травмпункт надавав допомогу дорослим і дітям, із березня 1992 року -лише дорослим.

1986 рік - терапевтичневідділення №2 перейменовано у відділення невідкладної терапії, яким фактично воно й було весь час. З 1986 до 2000 року відділення очолювала кандидат медичних наук, лікар-терапевт вищої категорії Суліміна Людмила Євгенівна. З 2000 року –завідуючий відділенням лікар-терапевт вищої категорії Щукін Сергій Феодосійович.

Січень 1987 року - патанатомічне відділення лікарні (завідуючий – Петренко Микола Егорович) переведено до обласної лікарні у зв’язку з реорганізацією патанатомічної служби Черкас.

Липень 1987 року - станцію швидкої медичної допомоги (головний лікар – Білий Дмитро Васильович) відокремлено від лікарні як самостійний заклад.

Грудень 1987 року - на базі лікарні відкрився перший міський ендоскопічний кабінет (лікарі-ендоскопісти Панченко Анатолій Миколайович та Кузькін Олександр Васильович).

1991 рік - організовано кабінет аксіальної комп’ютерної томографії головного мозку (у складі рентген відділення). Це був перший і єдиний у Черкасах стаціонарний рентгенівський комп’ютерний томограф. Чимала заслуга у створенні цього кабінету і впровадженні методу АКТГ належить лікарю–нейрохірургу Чебурахіну Валерію Миколайовичу та лікарю-рентгенологу, винахіднику-раціоналізатору Федотову Анатолію Миколайовичу, який і був першим лікарем кабінету. З 1993 року і до припинення роботи цього томографа, комп’ютерну томографію здійснював лікар-рентгенолог Фоміних Петро Венедиктович, інженерне обслуговування -Євтухови Василь Іванович та Ольга Івнівна.

У 1993 році відкрито перший у місті сучасний кабінет ультразвукового дослідження. Цю службу організувала і працювала до 1999 року Запорожець Таїсія Федорівна, з вересня 1999 року УЗД стаціонарним хворим проводила лікар Пентій Ольга Борисівна, а амбулаторних пацієнтів обслуговувала Ворона Ольга Борисівна.

Січень 1996 року - до лікарні приєднано аптеку №15, яка забезпечувала ліками та розчинами для інфузій відділення стаціонару.

Лютий 2000 року - у зв’язку з ліквідацією мед витверезників, на площах відділення невідкладної терапії відкрито центр спеціалізованої медичної допомоги для осіб з нарко - та алкогольними отруєннями (відділення детоксикації) на 15 ліжок – завідуючий Мельник Геннадій Григорович. У 2001 році це відділення увійшло до складу невідкладної терапії.

У 2004 році у стаціонарі вперше введено ставку психолога. На сьогодні цю посаду зай має психолог Нескромна Ірина Борисівна.

У 70-ті – 90-ті роки та на початку 2000-х лікарня була найпотужнішою і найкращою у місті за всіма показниками –кількість ліжкового фонду та його багато профільність, штат працівників, організація лікувального процесу та якість надання медичної допомоги, умови праці та відпочинку медпрацівників, профспілкова робота і соцзмагання, художня самодіяльність і спорт, озеленення та охорона навколишнього середовища тощо.

У ці роки до складу лікарні №3 як структурні підрозділи входили:

• стаціонар на 810 ліжок, у т.ч. 100 дитячих інфекційних ліжок та 10 дитячих нейрохірургічних;
• міська поліклініка №3 на 1200 відвідувань, поліклінічні відділення ЗХВ та КШТ, здоровпункти (18 – 33 у різні часи) на підприємствах і в учбових закладах;
• єдина у місті станція швидкої медичної допомоги;
• міський травматологічний пункт для дорослих і дітей (згодом лише для дорослих);
• загальноміське відділення профоглядів (госпрозрахунковий профцентр);
• міський кабінет ендоскопії;
• обласний кабінет щеплень;
• перший і єдиний в області кабінет томографії головного мозку;
• перший у місті сучасний кабінет УЗД;
• перший міський госпрозрахунковий профілактичний наркологічний центр;
• перший денний стаціонар.

Нейрохірургічне відділення та два дитячі інфекційні виконували функції обласних відділень.

Травматологічне відділення надає допомогу усім мешканцям Черкас та Черкаського району.

Інфарктне (кардіологічне) та інсультне (неврологічне) відділення – єдині в місті, до них везуть хворих з усієї області.

Нефрологічні ліжка у кардіологічному відділенні №2 – єдині у місті.

У лікарні №3 вперше в області впроваджено: рентгенологічні обстеження рентгенапаратом з ПРЗ, експрес-метод визначення RW, перші ультразвукові та ендоскопічні дослідження, мікрохвильова терапія, планова електроімпульсна терапія, мануальна терапія, басейн і сауна як лікувальні процедури, томографія головного мозку, остеосинтез за Ілізаровим, гемосорбція та ентеросорбція, гіпербарична оксигенація тощо, вперше в області введені штатні посади голкорефлексотерапевта, психотерапевта, психолога, нефролога, нарколога.

Вперше в СРСР впроваджено метод акупресури.

Перша у Черкасах барокамера (1984р.), згодом передана до обласної лікарні.

Лікарня була базовою для проходження практики студентами Черкаського медичного училища та Київського медінституту.

За рік у лікарні проходили інтернатуру від 20 до 40 лікарів-інтернів з усіх медичних інститутів України та інших міст СРСР (з Москви, Ленінграду, Петрозаводську, Тарту та інших).

На базі поліклініки функціонувала обласна школа передового досвіду з експертизи тимчасової непрацездатності.

На базі лікарні діяв міський міжшкільний навчально-виробничий комбінат (для учнів 10 класів) з підготовки молодших медсестер з догляду за хворими.

Саме у лікарні №3 лікувалися іноземці, які, під час перебування на Черкащині, потребували медичної опомоги. У 1980 році були обладнані спеціальні палати, на випадок потреби для госпіталізації іноземців – учасників та гостей Московської олімпіади. У 1983 році у лікарні успішно проведено ургентну холецистектомію туристці із США.

Лікарня входила до переліку об’єктів міста, які відвідували офіційні делегації посадовців різного рівня та іноземні туристи – гості Черкас.

За досягнуті успіхи лікарня нагороджена Почесною грамотою Президії ВЦРПС (1986р.), Дипломами ВЦРПС та Ради профспілок України (1987р.), занесена на Черкаську міську Дошку Пошани (1987р.), має чимало інших нагород і відзнак, у т.ч. і з цивільної оборони, профспілкової роботи, за успіхи у спорті, художній самодіяльності, природо охоронній роботі тощо.

У різні роки в лікарні працювали (дехто працює і на даний час):

• Заслужені лікарі України - Гончаренко М. А., Маклашина Т. О., Ляшенко А. І. , Пасько С.О., Маренич Л.А., Карась М.Ф.
• Заслужений працівник охорони здоров’я – головна медична сестра Мішкура Л.О.(едина в області медсестра з таким званням).
• Заслужений раціоналізатор України – Заньковський В.Г. (единий в області медик, що отримав це звання)
• кандидати медичних наук - Воронін О. В., Бус Е.Е., Суліміна Л. Є., Пасько С. О., Алексєєв С. П., Герасимюк П. П.,Федорук О.Л., кандидат біологічних наук лікар-терапевт Черній В. П.
• доктор медичних наук – Савченко А. М.
• кавалерии орденів «Знак Пошани» та Трудового Червоного Прапору – Дашко П. С., Ляшенко А. І.
• кавалери орденів Трудового Червоного Прапору - Рудковський А.І. та Румянцева О.М., ордена «Знак Пошани» - Маклашина Т.О., ордена М.І.Пирогова – Рудковський А.І. та Герасимюк П.П.
• медаллю «За трудову доблесть» нагороджено Загороднюк І.П. та Папушу Л.А.
• Почесною грамотою Президії Верховної Ради УРСР відзначеніСлободяник Г.П., Воронін О.В., Дашко П.С.
• Почесним званням «Відмінник охорони здоров’я СРСР» – відзначено понад 20 осіб
• Лікар-анестезіолог Пасько Сергій Олексійович у 1994 році був обраний депутатом Верховної Ради України, він працював у Адміністрації Президента України, був членом Парламентської делегації Ради Європи, з 2007 року - Надзвичайний і Повноважний Посол України в країнах Ближнього Сходу.
• головний лікар (директор)Федорук О.Л. - депутат декількох скликань Черкаської обласної та міської Рад.

Медпрацівники лікарні були першими серед ліквідаторів аварії на ЧАЕС – Федорук О.Л., Білецький І.І., Карась М.Ф. ,Гончаренко О.В., Комарницький В.П., Бардаков В.І., Босий Ю.М., Подобний А.Т., Ткаченко Б.П., Черкас В.Л., Герасимюк П.П., Дашко О. П., Тертичний А. О.,Бортовик Л.А. та інші. Чимало лікарів і медсестер лікарні у перші місяці після аварії працювали у зоні відчуження, забезпечували медичне обслуговування переселенців. Надавали допомогу постраждалим від землетрусу у Вірменії, лікували дітей під час епідемії в Таджикистані (лікар-анестезіолог Бардаков В.І. нагороджений Почесними грамотами Міністерств охорони здоров’я Таджикистану та Вірменії).

Інтернаціональну місію в Афганістані виконували медсестри лікарні Фесун С. та Бондур В., лікар-травматолог Роскопін О. М., лікар-терапевт Авраменко І. В., які відзначені урядовими нагородами.

Профспілкова організація лікарні – одна з кращих в області. Голова ПК (1985 – 2003рр.) Удуденко В.Г. – делегат 1-го та 2-го з’їздів профспілки медичних працівників України, нагороджений нагрудним знаком Федерації профспілок України «Профспілкова відзнака».

Спортивна команда лікарні завжди займала призові місця у міських та обласних спартакіадах медиків.

У 1984 році лікарня зайняла перше місце в Україні та друге в СРСР зі спортивно-масової роботи. 1985 рік – перші місця в зимовому та літньому багатоборстві ГПО, у плаванні та весняному кросі на честь 40-річчя перемоги у Великій Вітчизняній війні. Один з найактивніших учасників змагань з кросу та плавання був 73-річний виїзний фельдшер, колишній фронтовик Огиря Петро Тимофійович.

Колектив художньої самодіяльності лікарні – лауреат багатьох республіканських і всесоюзних конкурсів, нагороджений Грамотою газети «Труд», виступав з концертами у Казахстані, Фінляндії та Польщі.

Солісти хору лікарі-нейрохірурги Коваль В.І. та Сергієнко Д.В. за свій чудовий талант нагороджені Грамотами МОЗ України та Грамотами і письмовою Подякою адміністрації радгоспу «Черкаський» Казахської РСР (1989 р.).

Є у лікарні і творчі особистості – літератори:

• Карась Микола Федорович - завідуючий хірургічним відділенням №2 є автором книги «Полювання» - це чудова віршована поема про природу та історію Черкащини.
• Бравова Зоя Юріївна - біохімік експрес-лабораторії відділення анестезіології – лауреат декількох літературних конкурсів прозових творів, має друковані оповідання та вірші у періодичних виданнях та збірках (1994 -2010рр.), її вірш-посвята працівникам лікарні відкриває книгу з історії закладу «Років небагато, та досвіду чимало», а вишиті картини виставлялися у Черкаському художньому музеї.

Дендропарк лікарні за підсумками всеукраїнського змагання був визнаний кращим і нагороджений Грамотою Президії Республіканської Ради Українського товариства охорони природи. Дипломом Президії цієї Ради нагороджено і первинну організацію товариства охорони природи лікарні (1985р.) - голова товариства садівник Ляпкало Іван Кирилович.

Докорінні зміни у суспільстві наприкінці ХХ – початку ХХІ століть позначилися і на лікарні. Наприкінці 90-х років почалося скорочення ліжок майже у кожному відділенні – всього скорочено 100 ліжок. У січні 1999 року від лікарні відокремлено дитяче інфекційне відділення – ще 100 ліжок. У 2003 році, у зв’язку з відкриттям відділення нейрохірургії в обласній лікарні, було скорочено 30 нейрохірургічних ліжок.

На початок 2004 року у лікарні функціонувало 580 ліжок.

2004 – 2009 роки.

З 20 липня 2004 року лікарню очолює Федорук Олександр Леонідович – кандидат медичних наук, досвідчений організатор охорони здоров’я, лікар-анестезіолог вищої категорії, депутат декількох скликань Черкаської обласної та міської Рад.

Заступники головного лікаря: Тронц Тимофій Володимирович (1997 – 2008 рр.) – лікар-хірург вищої категорії.; Задериголова Дмитро Андрійович (2008 – 2011рр.); Росенко Лариса Олегівна (2011-2018рр.); з листопада 2018 року заступником директора є Григорьєв Віталій Вікторович.

Головні медсестри –Мішкура Л.О. (1977-2005рр.), з 1.06.2005р. -Левченко Тамара Іванівна – медсестра-бакалавр вищої категорії.

У ці роки в лікарні відбулася деяка реорганізація та кадрові зміни, проведено значний обсяг ремонтних робіт, придбано нове обладнання, впроваджено чимало нових методів діагностики та лікування.

У 2004 році призначено нового завідуючого хірургічним відділенням №1 – Білецького Ігоря Івановича.

У грудні 2004 року на базі ендоскопічного кабінету організовано ендоскопічне відділення, призначено завідуючого - Задериголову Дмитра Андрійовича. 1 листопада 2005 року відділення реорганізовано у Діагностичне відділення, до його складу увійшли вже діючі кабінети функціональної діагностики та УЗД, а у 2007 році і новостворений кабінет електроенцефалографії. Завідувачка з 2008 року - Кір’ян Наталія Володимирівна.

З 1 січня 2005 року ліжковий фонд лікарні скоротився ще на 15 ліжок.

Розформовано гастроентерологічне відділення.

Реорганізовано Кардіологічне відділення №2 у терапевтичне відділення №2 на чолі з к.м.н., лікарем-кардіологом Герасимюк П.П.

Призначено нового завідуючого аптекою – Паламарчука Олега Миколайовича. На даний час аптеку очолює провізор Ісаєнко Вікторія Миколаївна.

Відкрито у березні 2005 року відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії для надання допомоги хворим з цереброваскулярною патологією (нейрореанімація) на 9 ліжок – завідуючий лікар-анестезіолог вищої категорії Барилик Ігор Іванович.

Розформовано блок інтенсивної терапії для інсультних хворих у неврологічному відділенні.

Реорганізовано з 1 листопада 2005 року Ендоскопічне відділення у Діагностичне відділення, до складу якого увійшли вже діючі кабінети функціональної діагностики та УЗД, а у 2007 році і новостворений кабінет електроенцефалографії. Завідувач відділення Задериголова Д.А., з 2008 року - Кір’ян Наталія Володимирівна.

Реоргнізовано відділення переливання крові у пункт (кабінет) переливання крові.

Організовано у 2005 році новий кабінет еферентних методів лікування (екстракорпоральних методів детоксикації) – єдиний в Україні.

У відділенні анестезіології (загальної реанімації) розгорнуто блок на 3 ліжка для інфекційних хворих.

У ревматологічному відділенні введено посаду нефролога і розгорнуто нефрологічні ліжка.

У хірургічному відділенні №2 введено посади уролога і проктолога.

У 2005-2009 роках оновлено склад старших медсестер більшості відділень.

У 2005 році поліклінічне терапевтичне відділення №3, на той час структурний підрозділ лікарні,реорганізовано у відділення загальної практики – сімейної медицини.

2006 року в поліклініці встановлено сучасний цифровий флюорограф

У 2008 році відкрито амбулаторію сімейної медицини.

З 1 січня 2008 року Черкаську міську лікарню №3 перейменовано у Третю Черкаську міську лікарню швидкої медичної допомоги, якою по суті вона і була усі ці роки.

У стаціонарі і поліклініці на правах оренди працюють приватні кабінети УЗД, аптечні кіоски, кабінет комп’ютерної томографії, стоматологічний кабінет, клініко-діагностична лабораторія «Гіпократ».

У лікарні відновлено роботу їдальні для співробітників.

У серпні 2009 року введено посаду заступника головного лікаря з хірургії, на яку призначено лікаря-нейрохірурга Михайличенка Петра Дмитровича. У 2013 - 2018 роках цю посаду обіймав лікар-нейрохірург Медюлянов Олександр Анатолійович.

У 2009 році вийшла з друку книга з історії закладу «Років небагато, та досвіду чимало. 1977 -2007 роки» з нагоди 30-річчя закладу.

2010 – 2019 роки.

За останні 10 років у лікарні відбулися зміни не лише у назві закладу, а й у кількості та спеціалізації ліжкового фонду, структурі відділень, оснащенні, благоустрої тощо.

У січні 2013 року лікарня реорганізована у Комунальний заклад (КЗ) «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги» Черкаської міської ради. Від лікарні відокремлено у самостійний заклад поліклініку №3.

У 2015 році відкрито нове Уронефрологічне відділення на 40 ліжок – 20 урологічних та 20 нефрологічних.

У 2018 – 2019 роках у деяких відділеннях проведена перепрофілізація ліжок, зокрема розгорнуто 10 ліжок ургентної ендокринології в Терапії №1; в Терапії №2 - 10 ліжок ургентної пульмонології; 10 торакальних хірургічних ліжок в Хірургії №1; 10 судинних хірургічних ліжок в Хірургії №2 - всього 40 ліжок нового для лікарні профілю.

У травні 2018 року посада «Головний лікар» перейменована на посаду «Директор», відповідно змінено і назву посади заступників - «Заступник директора»

З листопада 2018 року заступником директора працює лікар-спеціаліст з організації охорони здоров’я, лікар-ортопед-травматолог першої категорії Григор’єв Віталій Вікторович.

4.01. 2019 року, відповідно до вимог медичної реформи, заклад вкотре змінив назву – відтепер це Комунальне некомерційне підприємство (КНП) «Третя Черкаська міська лікарня швидкої медичної допомоги».

На даний час в лікарні функціонує 555 ліжок. У 13-ти спеціалізованих відділеннях з ліжками, у середньому за рік, отримують медичну допомогу понад 22 тисячі пацієнтів, 85% з яких поступають в ургентному порядку.

В останні роки значно зміцнилася матеріальна база закладу: встановлена сучасна рентгенологічна система Perform- X Digital, цифровий флюорограф, мобільна рентгенологічна система, у т.ч. і з С-аркою Radius(для операційного блоку),сучасне обладнання для проведення лапароскопічних та ендоскопічних досліджень; аналізатор біохімічний автоматичний та напівавтоматичний, операційні столи, концентратор кисневий, наркозно-дихальна апаратура різних модифікацій; дефібрилятори, монітори пацієнта, функціональні ліжка, візочки, сучасні апарати УЗД, колоноскоп, апарат лазеротерапії тощо.

У 2019 році відкрито кабінет інтервенційної радіології, у якому працює спеціально підготовлений лікар-кардіохірург Сало Роман Юрійович.

Налагоджено цілодобову роботу нового комп’ютерного томографу ANATOM-16 (придбаний у 2017р.);

Активно впроваджуються нові сучасні лікувальні та діагностичні методи і методики, зокрема:ангіографія, плазмасорбція, плазмаферез, гемосорбція, озонотерапія,аутогематерапія, квантова гематерапія, пульс терапія, УФО крові, рефлексотерапія; ендоскопічні та ультразвукові дослідження; лапароскопічна діагностика та лапароскопічна хірургія; артроскопія, сонографія, КТ та інші.

Значно покращився загальний стан закладу: справно працює централізоване постачання кисню, автономне аварійне електропостачання, замінено всі вікна на склопакети, проведено капітальний ремонт комунікацій, харчоблоку (2017р.), ремонт і реконструкція ЦСО (2016р.); капітальний ремонт терапевтичного відділенні №1 та уронефрологічного (2018р.); неврологічного (2019р.); триває ремонт кардіологічного відділення.

В рамках національної програми інформатизації системи охорони здоров’я всі відділення, кабінети і служби підключені до мережі інтернет і мають комп’ютери, за електронною поштою систематично у відділення надсилається уся необхідна інформація. Медпрацівники опановують навички роботи за спеціальними програмами.

Лікарня розвиває партнерські контакти з колегами з Франції. З 2012 року заклад є офіційним партнером з Університетським госпітальним центром м. Лімож та Госпітальним центром м.Сен-Жюньєн. Зокрема, систематично організовуються з метою обміну досвідом та стажування лікарів-хірургів поїздки лікарів та медсестер до Франції.

У закладі проводиться активна робота з формування здорового способу життя населення. Окрім проведення бесід та лекцій, оформлення наочної інформації безпосередньо у відділеннях, на офіційному сайті лікарні в розділі «Статті» систематично розміщуються інформаційні матеріали з актуальних питань медицини та охорони здоров’я.

Станом на друге півріччя 2019 року у штаті лікарні 823 особи, з яких 128 лікарів, 16 інтернів, 7 провізорів і фармацевтів та 351 медсестра.

На даний час в лікарні працюють:

• Заслужені лікарі – Гончаренко Маргарита Андріївна, Карась Микола Федорович, Маренич Людмила Антонівна;
• Кандидати медичних наук – Алексєєв Сергій Павлович, Герасимюк Петро Петрович, Федорук Олександр Леонідович;
• Міські позаштатні спеціалісти: Алексєєв Сергій Павлович – міський нейрохірург, Герасимюк Петро Петрович – міський кардіолог, Дашко Олександр Петрович – міський проктолог, Пилипенко Олександр Васильович – міський ревматолог, Яковлева Наталія Володимирівна – міський невропатолог.

Адміністрація лікарні:

• Директор – Федорук Олександр Леонідович - к.м.н., лікар-анестезіолог вищої категорії.
• Заступник директора по медичній частині – Григор’єв Віталій Вікторович – лікар-спеціаліст з організації охорони здоров’я, лікар-ортопед-травматолог першої категорії.
• Головна медична сестра – Левченко Тамара Іванівна – медсестра-бакалавр вищої категорії.
• Головний бухгалтер – Гавриленко Тетяна Федорівна.
• Начальник відділу кадрів – Поліщук Наталія Вадимівна.

Лікарня активно готується до роботи в нових умовах перебудови і реформування галузі, статусу медичного закладу з лікування невідкладних станів другого рівня надання медичної допомоги.

Більш докладну інформацію з діяльності закладу можна отримати у рубриках: Загальна характеристика, та в розділах кожного окремого відділення.